Інфраструктура

Червона лінія відкрилася в серпні 2023 року й сполучає Петах-Тікву, Бней-Брак, Рамат-Ган, Тель-Авів–Яффо та Бат-Ям. Маршрут завдовжки 24 кілометри має 34 станції, десять із них підземні. Лінію збудувала NTA, оператор – Tevel. Це перша діюча лінія легкорейкової мережі регіону Дан.

Фіолетова лінія будується як наземний легкорейковий маршрут із центру Тель-Авіва до східних міст, зокрема Рамат-Гана, Кір'ят-Оно, Ор-Єгуди та Єгуд–Моноссона. Оновлений план NTA передбачає 27 кілометрів і відкриття у 2028 році. Будівництво й закупівлі тривають; пасажирів лінія ще не перевозить.

Зелена лінія будується між Рішон-ле-Ціоном і Холоном на півдні, центром Тель-Авіва та Герцлією на півночі. Запланована довжина – 39 кілометрів, зокрема 4,5 під землею. NTA планує відкрити південну ділянку 2028 року, всю лінію – 2030-го; це цільові строки, а не вже діюче сполучення.

Заплановане метро Тель-Авіва включає три лінії, близько 150 кілометрів і 109 станцій в агломерації. M1 передбачає 85 кілометрів і 62 станції. Тривають закупівлі й підготовчі роботи. NTA відкрила попередній відбір Infra 2 у серпні 2026 року зі строком подання в січні 2027-го. Пасажирський рух не почався.

Електрифікована лінія з’єднує станцію Іцхак Навон у Єрусалимі з аеропортом Бен-Гуріон і Тель-Авівом. Рух до аеропорту почався у вересні 2018 року, пряме сполучення з Тель-Авівом – Га-Гаґана – у грудні 2019 року.

Ізраїльські залізниці замінюють дизельну тягу електричною та будують контактну мережу. Роботи тривають: у 2026 році оголошено новий тендер на електрифікацію.

Гілка завдовжки 23 кілометри, відкрита у вересні 2017 року, з’єднує прибережну залізницю біля Акко з Ахіхудом і Карміелем. Маршрут Галілеєю проходить через Гілонські тунелі.

Споруджувана 30-кілометрова лінія вздовж шосе 431 з’єднає Рішон-ле-Ціон із Модіїном і напрямком на Єрусалим. Передбачені нові станції Рішон-ле-Ціон Ташах і Рамла-Південь. Ізраїльські залізниці планують відкриття у 2028 році.

Заплановане продовження з Карміеля має забезпечити пасажирське сполучення з Кір’ят-Шмоною та Верхньою Галілеєю. Урядова програма відновлення півночі від червня 2026 року передбачає просування проєкту. Лінія не працює, підтвердженої дати відкриття немає.

Запропонована залізниця продовжить пасажирське й вантажне сполучення через Негев та Араву до Ейлата. Південні продовження планує Netivei Israel.

Продовження Червоної лінії відкрилися в лютому 2025 року, забезпечивши сполучення з Неве-Яаковом на півночі та лікарнею «Хадасса Ейн-Керем» на південному заході. Вони доповнили трамвайну лінію, відкриту 2011 року.

Перший маршрут Зеленої лінії, L3, відкрився 21 серпня 2026 року між Га-Турімом і Малхою: близько семи кілометрів та 13 зупинок. Гілки до Гіло, гори Скопус і Гіват-Шауля належать до наступних етапів розширення.

Споруджувана Синя лінія поетапно з’єднає Рамот і Гіло через центр Єрусалима. Підземний відрізок запланований завдовжки 2,5 кілометра з трьома станціями. Проєкт J-Train також містить наземні гілки й ремонтне депо в Малсі.

Alstom, Electra та Minrav завершили фінансове оформлення проєкту «Нофіт» 28 липня 2026 року. Він з’єднає Хайфу й Назарет лінією легкорейкового транспорту завдовжки 41 кілометр із 20 зупинками. Будівництво та оснащення тривають.

Запланована трамвайна мережа Беер-Шеви містить зв’язок із кампусом військової розвідки в Лікіті. 14 травня 2026 року прем’єр-міністр прийняв міжвідомчу рекомендацію використовувати на напрямку Беер-Шева – Лікіт легкорейковий транспорт замість швидкісного автобуса.

Хайфа-Бейпорт – контейнерний термінал Shanghai International Port Group (SIPG), відкритий у вересні 2021 року. Великі контейнеровози обслуговують дистанційно керовані крани. Це окремий об’єкт від історичного порту Хайфи, що належить Adani та Gadot.

Hadarom Container Terminal – приватний контейнерний термінал в Ашдоді, яким керує дочірня компанія Terminal Investment Limited (TIL). Він почав роботу у вересні 2021 року поруч з існуючим портом Ашдода, але окремо від нього.

Продаж Haifa Port Company компаніям Adani Ports (70%) і Gadot (30%) завершився 10 січня 2023 року за 4,1 млрд шекелів. Концесія діє до 2054 року. Угода стосується історичного порту, а не термінала Бейпорт компанії SIPG.

Аеропорт «Рамон» на північ від Ейлата названо на честь астронавта Ілана Рамона та його сина Асафа. Міський аеропорт Ейлата переніс туди роботу 18 березня 2019 року. «Рамон» також замінив цивільні пасажирські операції аеропорту Овда.

У жовтні 2025 року Oron отримала контракт на 310 млн шекелів: розширення термінала 3 на 7 000 м² і вхід площею 2 000 м² для пасажирів автобусів. Окрему східну будівлю обробки багажу схвалено в грудні 2025 року; це різні проєкти.

Shapir виграла концесію на північне продовження в липні 2026 року. Перший етап – близько 22 кілометрів від Сомеха до Бейт-га-Емека з трьома новими розв’язками. Trans Israel планує початок будівництва у 2027 році та відкриття у 2030-му.

Шосе 16 відкрилося 31 серпня 2022 року як західний в’їзд до Єрусалима. Шестикілометрова дорога з’єднує район Моци з містом через чотири тунелі, сім мостів і три розв’язки.

Урядове рішення № 855 від липня 2023 року передбачає розширення залізничної мережі до Кір’ят-Шмони та Ейлата зі швидкісними й регіональними лініями. Кожен проєкт має окремі етапи планування, фінансування та будівництва; загальнонаціональна мережа ще не завершена.

«Левіафан» постачає газ Ізраїлю, Єгипту та Йорданії. Оператор Chevron працює з партнерами NewMed Energy і Ratio. У січні 2026 року вони схвалили розширення за 2,36 млрд доларів із метою досягти потужності близько 21 млрд м³ на рік у 2029 році.

Chevron оголосила про завершення розширення «Тамару» 16 червня 2026 року. Третій підводний газопровід і три компресори в Ашдоді збільшили потужність приблизно з 1,1 до 1,6 млрд кубічних футів на добу.

Повністю належний Energean «Каріш» почав видобуток у жовтні 2022 року через плавучу установку Energean Power. «Каріш-Північ» підключено в лютому 2024 року. У вересневій звітності 2026 року компанія повідомила про запуск другої лінії обробки нафти протягом 2026 року.

«Катлан» – морський проєкт Energean із підключення нових газових покладів до Energean Power. Перший етап охоплює Athena та Zeus. У вересні 2026 року компанія зберігала план початку видобутку в першому півріччі 2027-го; Hera й Apollo належать до наступного етапу.

Запланований газопровід Рамат-Ховав – Ніцана додасть маршрут експорту до Єгипту. Урядові плани передбачають близько 66 кілометрів наземної труби й компресорну станцію. Це частина інфраструктури розширення експорту «Левіафана»; маршрут поки не діє.

Газопровід EMG доставляє ізраїльський газ з Ашкелона до Єгипту. Окремий підводний відрізок Ашдод – Ашкелон розширює сполучну мережу. NewMed повідомила, що Chevron підтвердила його завершення 8 липня 2026 року.

У серпні 2025 року партнери «Левіафана» погодили продаж Єгипту близько 130 млрд додаткових м³ газу з очікуваною виручкою 35 млрд доларів. Ізраїль схвалив експорт у грудні 2025-го. Поетапні поставки залежать від розширення видобутку й трубопроводів; заявлена сума ще не отримана.

Пропозиція 2022 року поєднувала 600 МВт сонячної генерації в Йорданії та 200 млн м³ ізраїльської опрісненої води щороку за участю ОАЕ. У листопаді 2023-го Йорданія відмовилася підписувати угоду під час війни в Газі після нападу ХАМАС 7 жовтня. Обмін не діє.

Ашалім об’єднує окремі сонячні теплові та фотоелектричні станції в Негеві. Megalim використовує вежу потужністю 121 МВт; Negev Energy – параболічні жолоби потужністю 121 МВт із запасом тепла приблизно на 4,5 години.

Фотоелектричний проєкт EDF потужністю 265 МВт біля Дімони завершив фінансове оформлення у 2026 році. Площа – близько 3 000 дунамів. Юридичний консультант указує приблизно два роки будівництва та 25 років експлуатації; планова потужність ще не означає фактичної генерації.

Правила з 11 грудня 2025 року вимагають сонячних панелей на нових окремих будинках із дахом понад 100 м² та нових нежитлових будівлях із дахом понад 250 м², з винятками. Інші нові житлові будівлі мають передбачати майбутнє встановлення.

У лютому 2025 року Управління електроенергетики розподілило 1 500 МВт акумуляторної потужності між 11 проєктами зі зберіганням щонайменше на чотири години. Вони розташовані на півночі, у західному Негеві та Араві. Законтрактована потужність ще не є діючим сховищем.

ГАЕС «Кохав-га-Ярден» потужністю 344 МВт підключена до мережі в лютому 2025 року. Вона накопичує енергію, перекачуючи воду вгору, й виробляє електрику при її спуску через турбіни. Доповнює станцію «Гільбоа» потужністю 300 МВт.

ГАЕС «Манара» потужністю 156 МВт будується у Верхній Галілеї. У звіті за серпень 2026 року Ellomay повідомила про просування робіт і переговори щодо компенсації воєнних затримок та зміни умов фінансування.

Вітропарк Enlight Genesis Wind на Голанських висотах має потужність 207 МВт і працює комерційно з жовтня 2023 року. Виробіток залежить від вітру; встановлена потужність не означає постійну генерацію на цьому рівні.

Реформа 2018 року виділила управління енергосистемою в Noga та передбачила продаж станцій IEC приватним виробникам. IEC зберігає основні функції передачі й розподілу. Із липня 2024 року домогосподарства можуть обирати постачальника без розумного лічильника; мережі залишаються регульованими.

Great Sea Interconnector – проєкт електрозв’язку Греції з Ізраїлем через Кіпр. Розробник указує початкову потужність 1 000 МВт; перший етап – Кіпр – Крит, ізраїльська ділянка – пізніше. Фінансування й будівництво двох ділянок перебувають на різних стадіях.

EastMed–Poseidon – проєкт газопроводу зі східного Середземномор’я через Кіпр і Грецію до Італії. IGI Poseidon указує загальну довжину близько 2 100 кілометрів і проєктну потужність 12–20 млрд м³ на рік. Проєкт залишається на стадії розробки.

Сорек-Б, також відомий як Беер-Мір’ям, подає опріснену морську воду до національної мережі. У березні 2025 року IDE оголосила про його роботу з річною продуктивністю 200 млн м³. Зворотний осмос використовує паровий привід насосів високого тиску та власну електростанцію.

Сорек-А працює з 2013 року на середземноморському узбережжі південніше Тель-Авіва. Контрактний річний обсяг постачання опрісненої зворотним осмосом води – близько 150 млн м³. Це окремий об’єкт поруч із Сорек-Б.

Опріснювач Ашкелона відкритий 2005 року й постачає близько 120 млн м³ щороку. У травні 2026 року уряд схвалив модернізацію до приблизно 220 млн м³ на рік за новою концесією.

Опріснювач зворотного осмосу в Хадері, поруч з електростанцією Орот-Рабін, працює з 2010 року. IDE вказує щорічне постачання 137 млн м³. Разом з іншими прибережними установками він живить національну водну систему.

Пальмахім працює з 2007 року, розширення проведені у 2010 та 2013 роках. Оператор – BlueGen; Generation Capital указує частку 51% через BlueGen і максимальну річну потужність 105 млн м³. Схема будівництва, володіння й експлуатації зберігає приватну власність після завершення концесії.

IDE будує опріснювач Західної Галілеї, також відомий як Біркат-Мір’ям, із контрактною річною потужністю 100 млн м³. Європейський інвестиційний банк підписав кредит на €150 млн у 2023 році. Довідник Мінторгу США за березень 2026 року очікував запуск на початку 2027 року.

Шафдан очищує стічні води агломерації Дан для сільського господарства. Mekorot описує додаткову фільтрацію через ґрунт і водоносний горизонт із подальшою подачею Третьою лінією до Негеву. За даними компанії, лінія переносить близько 140 млн м³ очищеної води на рік.

Проєкт реверсу Mekorot спрямовує опріснену середземноморську воду на північ трубами, насосними станціями й резервуарами до Кінерету. Компанія датує початок роботи початком 2023 року. Система підтримує постачання півночі й озера та водні зобов’язання Ізраїлю перед Йорданією.

Пропозиція 2022 року поєднувала 600 МВт сонячної генерації в Йорданії та 200 млн м³ ізраїльської опрісненої води щороку за участю ОАЕ. У листопаді 2023-го Йорданія відмовилася підписувати угоду під час війни в Газі після нападу ХАМАС 7 жовтня. Обмін не діє.

Розгортання оптоволокна в Ізраїлі підключає житло й підприємства до швидкого фіксованого інтернету. На кінець червня 2026 року Bezeq повідомила про охоплення 3,028 млн домогосподарств і 1,061 млн роздрібних та оптових підписок. Охоплення показує доступність мережі, підписки – її використання.

Ізраїльські оператори пропонують комерційну 5G з 2020 року. У липні 2026 року дорадча група Мінзв’язку рекомендувала усунути бар’єри розгортання й поліпшити покриття. Закриття 2G і 3G продовжувалося на 2026 рік: початкова дата грудня 2025 року не застосовувалася однаково.

Проєкт Google і Sparkle Blue–Raman призначений для зв’язку Південної Європи з Індією через Ізраїль і Йорданію. Blue проходить через Італію, Францію, Грецію та Ізраїль; Raman – через Йорданію, Саудівську Аравію, Джибуті й Оман до Індії. Маршрут відрізняється від єгипетського коридору.

2Africa з’єднує Африку з Європою та Близьким Сходом без прямого виходу кабелю в Ізраїлі. У листопаді 2025 року Meta оголосила про завершення основної мережі; окреме розширення Pearls тоді планувалося на 2026 рік.

Gov.il об’єднує державну інформацію та онлайн-послуги. Особистий кабінет MyGov використовує національну цифрову ідентифікацію для доступу до особистих документів, заяв і послуг державних установ, що беруть участь.

DigiTel для жителів Тель-Авіва–Яффо поєднує муніципальні повідомлення, пільги та особистий кабінет. Зареєструватися можна з 14 років; послуги охоплюють місцевий податок, паркування, освіту та відстеження звернень до мерії.

Ткума координує відновлення громад біля Гази після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року. У вересні 2026 року вона повідомила про повернення понад 90% жителів; повернення до Беері планувалося поетапно до липня 2027 року, до Нір-Оза – з кінця 2027 року.

Відновлення півночі охоплює житло, громадські послуги та місцеву економіку після атак «Хезболли» й евакуації прикордонних громад. Рішення уряду №4238 від червня 2026 року визначає регіональну програму на 2026–2030 роки; затвердження бюджету саме по собі не означає завершення проєктів.

Колишній аеродром Сде-Дов перебудовують за планом Тель-Авіва TA/4444. Муніципалітет передбачає 16 000 квартир приблизно для 40 000 мешканців, зокрема близько 2100 міських квартир із доступною орендою, парки, багатофункціональні вулиці та заплановані станції Зеленої лінії.

План H/619 у Холоні спрямовує оновлення старих кварталів через перебудову або зміцнення будівель. Права забудови пов’язані з характером вулиць, громадськими просторами та транспортними коридорами; окремим проєктам потрібні відповідні погодження й дозволи.

Щорічник Управління планування за 2025 рік наводить 223 164 схвалені одиниці житла, зокрема 25 279 на місцевому рівні. Схвалення планів, дозволи, початок будівництва та готове житло – різні показники; це число не означає квартири, передані мешканцям.

«Залізний купол» протидіє повітряним загрозам малої дальності ракетами Tamir. У листопаді 2025 року спільне підприємство Raytheon–Rafael R2S оголосило контракт на $1,25 млрд для постачання Ізраїлю із заводу в Камдені, Арканзас; Міноборони Ізраїлю повідомило про нові випробування модернізації у 2026 році.

«Праща Давида» – діючий ешелон ППО Ізраїлю, розроблений спільно зі США. У лютому 2026 року американське Агентство ПРО повідомило про успішні випробування модернізації з урахуванням бойового досвіду, зокрема сценаріїв із ракетами, літаками та дронами.

Arrow 3 перехоплює балістичні ракети поза атмосферою та діє з 2017 року. Разом з Arrow 2 він утворює верхній ешелон оборони; у серпні 2026 року Ізраїль та Агентство ПРО США повідомили про чергове випробування системи Arrow.

Arrow 4 – спільна ізраїльсько-американська програма розробки під керівництвом IAI для заміни Arrow 2. Прогноз виробництва не підтверджує бойове розгортання: у повідомленні американського агентства за серпень 2026 року діюча система й далі включає Arrow 2 та Arrow 3.

Першу потужну лазерну систему Iron Beam передали ЦАХАЛ 28 грудня 2025 року. Rafael розробив її з лазерним джерелом Elbit для доповнення ракетної оборони проти ракет, мінометних мін і дронів; постачання першого комплексу не означає покриття всієї країни.

Система на кордоні Гази поєднує наземну огорожу й підземний захист від транскордонних тунелів, завершені у грудні 2021 року. ХАМАС прорвав огорожу під час нападу 7 жовтня 2023 року; згодом ЦАХАЛ відновив і зміцнив пошкоджені ділянки.

Ізраїль завершив огорожу на кордоні з Єгиптом у 2013 році. Фізичні перешкоди, спостереження та патрулі разом виявляють і запобігають несанкціонованим переходам; огорожа є частиною прикордонної оборони, а не захистом від повітряних загроз.

Урядова інфраструктурна програма 2026 року визначає стіну на ліванському кордоні як об’єкт у будівництві. Це окремий проєкт від розміщення ЦАХАЛ на півдні Лівану, яке армія у вересні 2026 року пояснювала захистом від атак «Хезболли» та відновлення її військової інфраструктури.

Будівництво східного бар’єра почалося у грудні 2025 року на двох ділянках загальною довжиною близько 80 км. Міноборони планує систему приблизно 500 км від півдня Голан до району на північ від Ейлата вартістю орієнтовно 5,5 млрд шекелів; роботи ведуться поетапно.

Навчальний кампус Аріеля Шарона біля Єрухама почав роботу у травні 2015 року й завершив початкове заселення влітку 2016 року. Він об’єднує сім шкіл ЦАХАЛ, зокрема медицину, логістику, зв’язок, військову поліцію та кадри; нові розвідувальний і технологічний кампуси – окремі об’єкти.

Кампус зв’язку в Беер-Шеві є частиною переміщення ЦАХАЛ на південь. Підрядник Shikun & Binui повідомив про початок експлуатації у квітні 2026 року, тоді як окремий розвідувальний кампус залишався на стадії будівництва; це не одна завершена база.

Відновлення «Сороки» триває після влучання іранської ракети у червні 2025 року. План 2026 року передбачає захищений стаціонар та інші вежі; державні 360 млн шекелів на 2026–2030 роки – внесок у фінансування, а не повна вартість чи підтвердження завершення будівництва.

Запланована підземна лікарня «Іхілов» у вежі Alrov отримала грант Helmsley $10 млн. В оголошенні донора за жовтень 2025 року описано 250 ліжок із розширенням до 400 на паркувальному рівні, який можна переобладнати за 24 години; це планова місткість.

Програми укриттів Ізраїлю включають ремонт громадських сховищ, мобільні укриття та захищені кімнати в будинках. У вересні 2026 року Міноборони оголосило розширення «Щита Півночі» на відповідні громади в межах 9 км від Лівану з грантами до 182 000 шекелів на самостійне будівництво за умовами програми.

Супутникові знімки, досліджені Associated Press у вересні 2025 року, показали значне будівництво в дослідницькому центрі Дімони. Експерти розійшлися щодо призначення споруди, а Ізраїль публічно його не підтвердив; наявні дані не доводять завершення чи роботу нового реактора.