Міжнародні відносини

США визнали Ізраїль 14 травня 1948 року. Оборонний меморандум 2016 року охоплює фінансові роки 2019–2028 і передбачає щороку $3,3 млрд військового фінансування та $500 млн на протиракетну оборону за умови асигнувань Конгресу. За даними USTR, двостороння торгівля товарами й послугами у 2025 році становила $54,2 млрд.

Ізраїль і ФРН установили дипломатичні відносини 12 травня 1965 року. Пам'ять про Голокост, компенсації, наукові обміни й оборонна співпраця є важливими складовими відносин. 3 грудня 2025 року Ізраїль передав Німеччині першу боєготову систему Arrow 3; перехоплювач розроблено спільно зі США.

Британія та Ізраїль підписали в березні 2023 року дорожню карту співпраці в торгівлі, технологіях і безпеці. Британія визнала Палестину 21 вересня 2025 року. У вересні 2026 року вона оголосила плани обмежити торгівлю з ізраїльськими поселеннями на Західному березі; Ізраїль виступив проти й оголосив відповідні заходи, зокрема закриття британського консульства у Східному Єрусалимі. З 8 жовтня 2026 року британська присутність у тій самій будівлі збереглася у скороченому складі: Ізраїль назвав її робочою групою із семи дипломатів, а Велика Британія — «Місією Великої Британії в Єрусалимі».

Франція та Ізраїль установили дипломатичні відносини 1949 року; наукові обміни, єврейські й франкомовні громади підтримують давні зв'язки. Франція визнала Палестину 22 вересня 2025 року. 8 вересня 2026 року Франція, Британія та Канада оголосили плани заборонити імпорт з ізраїльських поселень, викликавши заперечення Ізраїлю.

Італія визнала Ізраїль у січні 1949 року. Зв'язки включають наукові дослідження, торгівлю й культурний обмін. 14 квітня 2026 року прем'єрка Джорджа Мелоні оголосила про призупинення автоматичного продовження угоди про оборонну співпрацю. Рішення стосувалося військового формату, а дипломатичні відносини тривали.

Індія та Ізраїль установили повні дипломатичні відносини 29 січня 1992 року. Співпраця охоплює оборону, сільське господарство, воду й технології. Під час візиту Нарендри Моді 25–26 лютого 2026 року уряди підвищили відносини до особливого стратегічного партнерства й домовилися розширити співпрацю в нових технологіях, аграрних дослідженнях і торгівлі. Переговори про вільну торгівлю тривали в липні 2026 року.

Угорщина відновила повні дипломатичні відносини з Ізраїлем 18 вересня 1989 року після розриву 1967-го. У травні 2026 року вона скасувала запланований вихід із Міжнародного кримінального суду. 1 червня МКС підтвердив, що Угорщина залишається стороною Римського статуту, змінивши політику попереднього уряду.

Чехословаччина визнала Ізраїль у травні 1948 року й надавала зброю та військову підготовку під час Війни за незалежність. Відносини, розірвані 1967-го, відновлено 9 лютого 1990 року. Ізраїль установив дипломатичні відносини з незалежною Чехією 1 січня 1993 року. Партнерство охоплює торгівлю, оборону, дослідження й культурний обмін.

Аргентина та Ізраїль установили дипломатичні відносини 31 травня 1949 року. Під час візиту у квітні 2026 року Хав'єр Мілей підтвердив план перенесення аргентинського посольства до Єрусалима. Під час перевірки в жовтні 2026 року офіційний дипломатичний довідник усе ще вказував Герцлію; оголошений переїзд слід відрізняти від завершеного.

Греція та Ізраїль установили повні дипломатичні відносини 1990 року. Співпраця включає військову підготовку, туризм, енергетику й морську безпеку. На саміті 22 грудня 2025 року в Єрусалимі Греція, Кіпр та Ізраїль домовилися поглибити оборонну співпрацю, захищати морську інфраструктуру й розвивати енергетичні зв'язки, продовжуючи формат «3+1» зі США.

Ізраїль і Кіпр установили повні дипломатичні відносини після незалежності Кіпру 1960 року. Вони співпрацюють в енергетиці, туризмі, пожежогасінні, охороні здоров'я й обороні. Кіпр бере участь у тристоронньому форматі з Грецією та Ізраїлем і координує морський гуманітарний коридор «Амалтея» з Ізраїлем та міжнародними партнерами. Запропоновані електричні й газові сполучення є окремими проєктами зі своїми строками погодження та будівництва.

Азербайджан та Ізраїль установили дипломатичні відносини 7 квітня 1992 року. Азербайджан офіційно відкрив посольство в Ізраїлі 29 березня 2023 року. На переговорах у Баку 26 січня 2026 року уряди обговорили співпрацю в торгівлі, енергетиці, сільському господарстві, управлінні водою, туризмі й штучному інтелекті.

Угода про вільну торгівлю Канади та Ізраїлю діє з 1997 року, її оновлення – з 2019-го. За канадськими офіційними даними, торгівля товарами у 2025 році перевищила 2,1 млрд канадських доларів. Канада визнала Палестину 21 вересня 2025 року й у вересні 2026-го разом із Британією та Францією оголосила плани обмежити імпорт з ізраїльських поселень, проти чого виступив Ізраїль.

Австралія та Ізраїль установили дипломатичні відносини 1949 року. Зв'язки включають торгівлю, дослідження й меморандум із кібербезпеки, підписаний у січні 2019-го. Австралія визнала Палестину 21 вересня 2025 року, заявивши, що ХАМАС не повинен брати участі в управлінні. Ізраїль заперечив, вважаючи визнання нагородою ХАМАСу замість просування переговорного врегулювання.

Японія та Ізраїль установили дипломатичні відносини 1952 року. Інвестиційний договір набув чинності 2017-го, а в листопаді 2022-го сторони почали спільне дослідження можливого економічного партнерства. На п'ятому політико-військовому діалозі в Токіо 28 січня 2026 року обговорювали двосторонні зв'язки й регіональну безпеку.

Південна Корея та Ізраїль установили дипломатичні відносини 10 квітня 1962 року. Угода про вільну торгівлю набула чинності 1 грудня 2022-го. Корейсько-ізраїльський фонд промислових досліджень і розробок, створений 2001 року за угодою 1998-го, підтримує спільні проєкти компаній двох країн.

Бразилія та Ізраїль установили дипломатичні відносини 1949 року. Угода МЕРКОСУР–Ізраїль діє для Бразилії з квітня 2010-го; за її даними, торгівля у 2025 році становила 1,9 млрд доларів США. Ізраїль знизив рівень представництва в серпні 2025-го після відмови Бразилії погодити запропонованого посла. Сайт посольства називає Рашу Атамні тимчасовою повіреною у справах.

Єгипет та Ізраїль підписали мирний договір 26 березня 1979 року після Кемп-Девідських угод 1978-го. Він припинив стан війни й передбачав відхід Ізраїлю із Синаю. Економіки пов'язані торгівлею, сільським господарством і природним газом. У січні 2026 року партнери «Левіафана» схвалили розширення потужностей для збільшення постачання Ізраїлю, Єгипту та Йорданії.

Ізраїль і Йорданія підписали мирний договір 26 жовтня 1994 року. Він установлює дипломатичні відносини та положення про кордони, безпеку, воду, торгівлю й транспорт. Стаття 9 визнає особливу роль Йорданії в мусульманських святинях Єрусалима. Розподіл води й додаткові постачання регулюються окремо; договір не надає Йорданії суверенітету над Єрусалимом.

Ізраїль та ОАЕ встановили дипломатичні відносини за Авраамовими угодами у вересні 2020 року й обмінялися послами 2021-го. Угода про всеосяжне економічне партнерство набула чинності 1 квітня 2023-го. Вона охоплює товари, послуги й цифрову торгівлю; мита на одні товари знижуються одразу, на інші – поступово.

Бахрейн приєднався до Авраамових угод у вересні 2020 року. Спільне комюніке від 18 жовтня встановило дипломатичні відносини разом з угодами про торгівлю, авіацію, фінанси, зв'язок і сільське господарство. Контакти тривали: спадкоємний принц і прем'єр Салман бін Хамад Аль Халіфа прийняв ізраїльського посла Шмуеля Ревеля 25 грудня 2025 року.

Марокко та Ізраїль відновили офіційні відносини в грудні 2020 року. Вони охоплюють мароккансько-єврейську спадщину, туризм, торгівлю й оборону. Після саміту за участі США 16 вересня 2026-го Ізраїль оголосив домовленість підвищити статус місій до посольств, призначити послів і розширити авіасполучення. Угоди про захист інвестицій і подвійне оподаткування планувалося завершити до кінця 2026 року.

Судан оголосив намір нормалізувати відносини з Ізраїлем у жовтні 2020 року й підписав Декларацію Авраамових угод 6 січня 2021-го. Повноцінний двосторонній договір не було укладено. Переворот жовтня 2021-го та громадянська війна, що почалася у квітні 2023-го, зупинили процес.

Саудівська Аравія не має офіційних дипломатичних відносин з Ізраїлем. Ер-Ріяд пов'язує нормалізацію з палестинською державністю, а дипломатія США – з оборонною та цивільною ядерною співпрацею. У липні 2026 року Трамп знову домагався участі королівства в Авраамових угодах. У липні 2022-го воно відкрило небо всім цивільним перевізникам, включно з ізраїльськими рейсами.

Оман приймав ізраїльських прем'єрів, зокрема Іцхака Рабина, Шимона Переса й Біньяміна Нетаньягу, але офіційних дипломатичних відносин з Ізраїлем не має. У лютому 2023 року він відкрив небо всім цивільним перевізникам, що відповідають вимогам, дозволивши ізраїльські прольоти. Оман зберігає дипломатичні канали з Іраном і був посередником на переговорах США та Ірану.

Ізраїль розпочав удари по іранських ядерних, ракетних і командних об'єктах 13 червня 2025 року. Іран відповів ракетами й безпілотниками; 19 червня ракета влучила в медичний центр «Сорока» в Беер-Шеві. США окремо атакували Фордо, Натанз та Ісфаган 22 червня в операції «Опівнічний молот». Перемир'я за посередництва США набуло чинності 24 червня. Це були бойові дії 2025 року; у лютому 2026 року Ізраїль і США розпочали нову кампанію проти Ірану.

Іран постачав зброю, фінансування й підготовку групам, що атакують Ізраїль, зокрема «Хезболлі», ХАМАСу та хуситам. Ядерна перевірка залишається невирішеною: 9 вересня 2026 року Франція, Німеччина, Британія та США повідомили, що МАГАТЕ з червня не мало доступу до заявлених об'єктів та інформації для перевірки ядерних матеріалів Ірану.

У вересні 2024 року Ізраїль розширив кампанію проти «Хезболли» в Лівані після тривалих атак на північ Ізраїлю. Авіаудар 27 вересня знищив Хасана Насраллу; наземні операції були спрямовані проти позицій, складів зброї й тунелів «Хезболли» в Південному Лівані. Перемир'я набуло чинності 27 листопада. Воно не завершило конфлікт остаточно: масштабні бої відновилися в березні 2026 року.

Бої тривали у 2026 році попри нові спроби припинення вогню. «Хезболла» – збройна організація в Лівані, окрема від ліванської держави та її армії.

Війна почалася з нападу під проводом ХАМАС 7 жовтня 2023 року, коли близько 1200 людей були вбиті, а 251 заручника вивезли до Гази. Ізраїль розпочав операції проти ХАМАС та інших збройних груп, щоб знищити їхній військовий потенціал і повернути заручників. Бої поширилися на Ліван, Іран та інші фронти. Після припинення вогню в Газі в жовтні 2025 року ізраїльські операції тривали вздовж Жовтої лінії. Повернення тіла Рана Гвілі 26 січня 2026 року завершило повернення всіх заручників – живих і загиблих.

Підтримувані Іраном хусити контролюють значну частину північного Ємену. З 2023 року вони атакували Ізраїль ракетами й дронами та порушували судноплавство в Червоному морі, спричинивши ізраїльські удари й міжнародні морські операції. Перемир'я за посередництва Оману в травні 2025-го стосувалося США та хуситів, але не Ізраїлю. Атаки на Ізраїль відновилися під час війни з Іраном у березні 2026-го.

Після падіння Башара Асада в грудні 2024 року Ізраїль розмістив сили в буферній зоні Голан і атакував сирійські військові об'єкти, посилаючись на загрози безпеці. Переговори за посередництва США в Парижі 6 січня 2026-го привели до угоди про механізм зв'язку для деескалації та інших контактів. Діалог тривав, але спори про ізраїльську присутність і ширшу безпекову угоду залишилися невирішеними.

Ірак не має дипломатичних відносин з Ізраїлем. Закон 2022 року криміналізує нормалізацію, включно з політичними й торговельними зв'язками. Підтримувані Іраном збройні групи в Іраку атакували ізраїльські та американські інтереси. Їхнє роззброєння чи інтеграція в державні сили залишалися спірними у 2026-му; Сили народної мобілізації складаються з різних фракцій із неоднаковими зв'язками з Іраном.

Туреччина визнала Ізраїль 1949 року. Відносини різко погіршилися під час війни в Газі: у травні 2024-го вона призупинила торгівлю товарами, а в серпні 2025-го оголосила портові й авіаційні обмеження, що не стосувалися цивільних транзитних рейсів. У лютому 2026-го посилила правила документів про преференційне походження для непрямої торгівлі через Європу. Ізраїль виступив проти обмежень.

Катар не має офіційних дипломатичних відносин з Ізраїлем. Ізраїльське торговельне представництво працювало в Досі з 1996 року до закриття за рішенням Катару в січні 2009-го. Катар розміщував політичне бюро ХАМАС і був посередником у переговорах про заручників та перемир'я. Ізраїль атакував лідерів ХАМАС у Досі 9 вересня 2025-го; згодом Нетаньягу висловив жаль через загибель катарця, заявивши, що ціллю був ХАМАС.

Палестинська адміністрація створена 1994 року в межах процесу Осло для обмеженого самоврядування. Її повноваження й безпекові механізми різняться за районами Західного берега. Реформа виплат ув'язненим і родинам нападників залишається спірною: Аббас запровадив систему за потребами в лютому 2025-го; зовнішній аудит 2026-го виявив суттєве відокремлення від старої схеми, але Ізраїль і США заявили про виплати іншими каналами. У вересні 2026-го США продовжили візові санкції.

Авраамові угоди почалися з домовленостей Ізраїлю, ОАЕ та Бахрейну у вересні 2020 року. Марокко відновило відносини пізніше того ж року. Судан підписав декларацію в січні 2021-го, але двосторонній договір про нормалізацію не завершено. Казахстан приєднався в листопаді 2025-го, хоча дипломатичні відносини з Ізраїлем установив ще 1992 року.

I2U2 об'єднує Індію, Ізраїль, ОАЕ та США. Перший саміт лідерів відбувся 14 липня 2022 року з інвестиційними пропозиціями у продовольчу безпеку, енергетику, воду, транспорт, охорону здоров'я й технології. У лютому 2026-го Індія та Ізраїль підтвердили відданість партнерству.

IMEC запропоновано в меморандумі вересня 2023 року як сполучення Індії, Аравійського півострова та Європи морськими перевезеннями, залізницями й енергетичною інфраструктурою. Ізраїль і Йорданія передбачені на маршруті, але меморандум не підписували. Індія та Ізраїль обговорювали розвиток у лютому 2026-го. Коридор ще не є завершеною безперервною транспортною мережею.

Східносередземноморський газовий форум зі штаб-квартирою в Каїрі об'єднує Кіпр, Єгипет, Францію, Грецію, Ізраїль, Італію, Йорданію та Палестину. У червні 2026 року міністри обговорили регіональні енергетичні зв'язки й призначили міністра енергетики Ізраїлю головою на серпень 2026 – червень 2027 року. ЄС, США та Світовий банк беруть участь як спостерігачі.

Форум Негеву виник після саміту березня 2022 року в Сде-Бокері за участю Ізраїлю, США, Єгипту, ОАЕ, Бахрейну та Марокко. Рамки співпраці ухвалено в листопаді 2022-го; робочі групи обговорили регіональні проєкти в січні 2023-го. Наступний міністерський саміт, запланований у Марокко на 2023 рік, відклали.

Ізраїль вступив до ООН 11 травня 1949 року за резолюцією 273 Генеральної Асамблеї. Членство дає йому голос в Асамблеї та участь в інституціях ООН. Рекомендації Асамблеї, обов'язкові рішення Ради Безпеки й рішення міжнародних судів мають різні правові наслідки; голосування щодо Ізраїлю слід розглядати в цьому контексті.

Угода про асоціацію ЄС та Ізраїлю діє з червня 2000 року. У 2025-му ЄС забезпечував 31,7% ізраїльської торгівлі товарами: 43,3 млрд євро, зокрема імпорт ЄС з Ізраїлю 15,3 млрд та експорт до Ізраїлю 28 млрд. Запропоноване Комісією у вересні 2025 року призупинення торговельних преференцій до вересня 2026-го не ухвалили через розбіжності між членами ЄС.

Ізраїль став членом ОЕСР 7 вересня 2010 року. Організація порівнює економічні й соціальні дані та аналізує політику. Огляд Ізраїлю за 2025 рік розглядав реакцію економіки на війну, вартість життя, інфраструктуру, освіту, зайнятість і штучний інтелект.

Ізраїль приєднався до Середземноморського діалогу НАТО в лютому 1995 року. Партнерство забезпечує політичні консультації та практичну безпекову співпрацю з державами поза альянсом. Ізраїль не є членом НАТО й не підпадає під зобов'язання колективної оборони, передбачене статтею 5 Північноатлантичного договору для членів.

Ізраїль вступив до Світової організації торгівлі 21 квітня 1995 року, а до її попередника, ГАТТ, долучився 5 липня 1962-го. Членство охоплює зобов'язання щодо товарів, послуг та інтелектуальної власності, огляди торговельної політики й процедури спорів. СОТ публікує тарифні зобов'язання та торговельну статистику Ізраїлю.

За даними Міноборони, у 2025 році підписано оборонні експортні контракти на 19,2 млрд доларів, майже на 30% більше, ніж у 2024-му. На Європу припало 36%, Азію й Тихоокеанський регіон – 32%, Близький Схід і Північну Африку – 15%, Північну Америку – 13%, Латинську Америку й Африку – по 2%. Ракети та ППО становили 29%. Це нові угоди, часто з багаторічними поставками, а не вартість відвантажень 2025 року.

Китай та Ізраїль установили дипломатичні відносини 24 січня 1992 року. Комерційні зв'язки охоплюють контейнерний термінал Bayport під управлінням SIPG, відкритий у Хайфі 2021-го й окремий від Haifa Port Company. Політичні розбіжності тривають: у березні 2026-го Китай виступив проти ударів Ізраїлю та США по Ірану, тоді як Ізраїль пояснив кампанію іранськими ядерними й ракетними загрозами. 15 жовтня 2026 року Герцог зустрівся з Ван Ї в Баку для обговорення двосторонніх відносин і регіональної ситуації; він порушив питання загроз з боку Ірану та його проксі-угруповань.

Повні дипломатичні відносини із СРСР відновлено 18 жовтня 1991 року. Російськомовні ізраїльтяни та єврейські громади Росії підтримують культурні й сімейні зв'язки. Путін і Нетаньягу обговорили Іран у січні 2026-го. Росія також має стратегічне партнерство з Іраном, зокрема оборонну й розвідувальну співпрацю; Ізраїль зазнає іранських ракетних ударів і вважає його військові можливості серйозною загрозою.